“And why is Nestor Ivanovych leading the ship when he is not a sailor…”
Indeed, who was supposed to lead the Ukrainian people then—and where?
This is a first-hand account of the difficult and pivotal events of those times. The book provides a sweeping analysis of the Ukrainian peasantry in the early 20th century: Why did they become what they were? How did they live? What did they believe in? And why did the Ukrainian revolution ultimately fail?
The author also offers a detailed description and analysis of the insurgents’ actions—the Makhnovists. After reading this book, you’ll be familiar with nearly every geographical location involved in this movement. These are historical events, and almost all the characters are people who actually existed at the time. The book completely shatters the notion that the Makhnovist movement was built around Makhno’s figure and his anarchist ideas alone. Everything was much deeper and more complex than that.
A Mirror to Our Present
This story led me into deep, prolonged reflection. The plot compels me to draw parallels between the events of that era and what’s happening now. It’s about who we are as a nation and what we must become to win. Unfortunately, we share many similarities with the rebels’ mistakes today. But when you read history from the outside, it becomes easier to understand what should have been done differently and why it would have been better. This is an invaluable learning experience that I believe every Ukrainian should undergo.
The crown jewel of this text lies in its dialogues, political reflections, and the personality growth of the protagonist (F. Shchus) from the beginning of his life to its end. Through these literary techniques, the author systematically demonstrates that the rebels made three fatal mistakes:
They chose Makhno as their leader, despite seeing his shortcomings and knowing there were more promising candidates.
They fought against the national movement of the rest of Ukraine’s population, even though they themselves possessed strong national consciousness but stubbornly ignored it.
They allied with and showed tolerance toward the communists—the very people who would ultimately destroy them.
I see many more problems with the insurgents that would be valuable for us Ukrainians to understand now. But I won’t describe them here, as that would turn into a political manifesto.
Poetry in Pain
Pliczkowsky describes the landscape beautifully, poetically, and with tangible love. You can feel his deep attachment to the land. He shows remarkable empathy for the villagers’ experiences, as if he understood everyone’s pain.
“The peasants were finishing their harvest. Death had not finished harvesting its own.”
“And after Shtepa, a half-ripe ear of wheat shed early dew, as if mourning the fate of a Ukrainian farmer who had no one to guide him in his struggle for his destiny.”
Through the protagonist’s story, the author captures all the political upheavals that many people were experiencing at the time. The new reality presented challenges and rejected simple answers. It was no longer possible to remain an ordinary farmer building life purely around the field, but being a good warrior wasn’t enough either. The Ukrainian people were as confused about their political ideas as Shchus was about women.
A Personal Connection Across Time
It was especially symbolic that I read about Shchus’s death on July 4, 1921, exactly on July 4, 2025 (this isn’t a spoiler—it’s a historical event). To be honest, I cried at that moment. It’s a touching story about a man who finally found his political path at least one day before his death and declared it firmly. It was powerful; it gave me goosebumps. It felt as if I had travelled this journey with him across the years.
This entire story serves as a pure example of natural, spontaneous democracy that emerged at that time simply from the masses—an extraordinary and unique phenomenon. The author frequently references the Cossack heritage here. And that’s who we are now: Ukrainians are true bearers and champions of democratic principles, not only at home but throughout the world. We lost then, but the spirit lives on.
“We will beat the whites until they turn red, we will beat the reds until they turn black!” — the Makhnovists’ slogan.
A Necessary Warning
I want to mention the story’s shortcomings here—not to discourage readers, but to prepare them for these aspects, because they don’t diminish the book’s value.
Most importantly, understand that this book has its own difficult publication history. The story didn’t have time to follow the traditional path from writing to professional editing and publication. The writer’s family completed all of this work without significant external help. The text received only basic corrections, so there are errors, repeated paragraphs, and some confusing sections. Some events are cut short without resolution—perhaps the author didn’t have time to finish them. The text is also overloaded with characters and descriptions of terrain and battles, all of which could have been simplified and condensed.*
None of this affects the overall plot, but it can make certain moments and events harder to follow.
Despite these technical imperfections, this book remains a powerful testament to a crucial period in Ukrainian history and a profound meditation on leadership, identity, and the price of freedom.
*Editor's note: Most of these technical issues were ironed out in the English version so it is possible they only remain in the Ukrainian version.
Read more about the book and where to buy it HERE.
«А чому Нестор Іванович корабель веде, коли він не моряк…»
Справді, хто ж тоді мав вести український народ — і куди?
Це свідчення з перших вуст про важкі й переломні події тих часів. Книга подає широкий аналіз українського селянства початку XX століття: чому воно стало таким, як жило, у що вірило, і чому українська революція зазнала поразки?
Автор також дає детальний опис та аналіз дій повстанців — махновців. Прочитавши цю книгу, ви знатимете майже кожне географічне місце, що було залучене до цього руху. Це історичні події, і майже всі персонажі — люди, які справді існували того часу. Книга повністю руйнує уявлення про те, що махновський рух будувався навколо постаті Махна та його анархістських ідей. Усе було набагато глибшим і складнішим.
Дзеркало нашого сьогодення
Ця історія занурила мене у глибокі, тривалі роздуми. Сюжет спонукає проводити паралелі між подіями тієї епохи та тим, що відбувається зараз. Це про те, хто ми як нація і якими маємо стати, щоб перемогти. На жаль, ми маємо багато спільного з помилками повстанців сьогодні. Але коли читаєш історію зі сторони, стає легше зрозуміти, що треба було робити інакше і чому це було б краще. Це безцінний досвід навчання, який, я вірю, має пройти кожен українець.
Перлиною цього тексту є діалоги, політичні роздуми та особистісне зростання головного героя (Ф. Щуся) від початку його життя до кінця. Через ці літературні прийоми автор послідовно демонструє, що повстанці зробили три фатальні помилки:
Вони обрали Махна своїм лідером, попри те що бачили його недоліки і знали про існування більш перспективних кандидатів.
Вони воювали проти національного руху решти населення України, хоча самі мали сильну національну свідомість, але впирто її ігнорували.
Вони союзували та виявляли толерантність до комуністів — тих самих людей, які врешті-решт їх знищили.
Я бачу ще багато проблем у повстанців, які було б цінно зрозуміти нам, українцям, зараз. Але не описуватиму їх тут, бо це перетворилося б на політичний маніфест.
Поезія у болі
Плічковський описує ландшафт красиво, поетично, з відчутною любов’ю. Відчуваєш його глибоку прив’язаність до землі. Він виявляє надзвичайну емпатію до переживань селян, наче розумів біль кожного.
«Селяни доканчували жнива. Смерть не докінчила жати свого врожаю.»
«І впав після Штепи напівстиглий пшеничний колос ранньою росою, наче оплакуючи долю українського хлібороба, якому не було кому керувати у боротьбі за свою долю.»
Через історію головного героя автор відтворює всі політичні потрясіння, які багато людей переживали того часу. Нова реальність ставила виклики і відкидала прості відповіді. Більше не можна було залишатися звичайним селянином, будуючи життя суто навколо поля, але й бути хорошим воїном теж було недостатньо. Український народ був настільки ж розгублений у своїх політичних ідеях, як Щусь — у жінках.
Особистий зв’язок крізь час
Особливо символічно було те, що я читала про смерть Щуся 4 липня 1921 року рівно 4 липня 2025 року (це не спойлер — це історична подія). Чесно кажучи, я плакала в той момент. Це зворушлива історія про людину, яка нарешті знайшла свій політичний шлях принаймні за день до смерті і твердо його проголосила. Це було потужно; у мене пішли мурашки по шкірі. Здавалося, наче я пройшла цю дорогу разом з ним крізь роки.
Ця вся історія слугує чистим прикладом природної, спонтанної демократії, що виникла того часу просто з мас — надзвичайного й унікального явища. Автор часто згадує тут козацьку спадщину. І ось хто ми зараз: українці — справжні носії та захисники демократичних принципів не лише вдома, а й у всьому світі. Ми програли тоді, але дух живе.
«Будемо бити білих, доки не почервоніють, будемо бити червоних, доки не почорніють!»
— гасло махновців.
Необхідне попередження
Хочу згадати тут недоліки книги — не щоб відлякати читачів, а щоб підготувати їх до цих аспектів, бо вони не применшують цінності книги.
Найважливіше — розуміти, що ця книга має свою складну історію видання. Історія не встигла пройти традиційний шлях від написання до професійного редагування та публікації. Родина письменника завершила всю цю роботу без значної зовнішньої допомоги. Текст отримав лише базове коригування, тому є помилки, повторені абзаци та деякі заплутані місця. Деякі події обриваються без розв’язки — можливо, автор не встиг їх завершити. Текст також перевантажений персонажами та описами місцевості й битв, що можна було б спростити та скоротити.
Ніщо з цього не впливає на загальний сюжет, але може ускладнити розуміння певних моментів та подій.
Попри ці технічні недосконалості, ця книга залишається потужним свідченням про вирішальний період української історії та глибоким роздумом про лідерство, ідентичність і ціну свободи
“UNDER BLACK BANNERS” by Nikodym Pliczkowsky
• Eyewitness account of Ukraine’s 1917-1922 revolution
• Challenges Soviet propaganda & Western misconceptions
• Uncovers the true story of rebel leader Feodosiy Shchus
History as it truly was. A revolution as you’ve never seen it before.
🔥 NOW AVAILABLE🔥
